"Одіссея" Нолана дуже гарно зрезонувала з моїм досвідом переживання травми. Перше літо після моєї особистої великої трагедії, перші спроби припинити жартувати про власний біль та зменшувати свій досвід. Перше усвідомлення болю в його реальному обсязі та зростання через повне прийняття. Саме це ми бачимо в головній кінопремʼєрі року — але як розповідь про "сандалі та мандри" перетворилась на історію про драму, і чому майже кожен може знайти себе в "сповіді" Одіссея Пенелопі? Про нейробіологію травми, гормональні зміни під час усвідомлення болю та зростання після втрати на власному прикладі — в новому епізоді подкасту.